Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Період кампанії охоплює наступні важливі дати:
- 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
- 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
- 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
- 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
- 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
- 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
- 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Насильство — це комплексне поняття, це дії або бездіяльність. Часто під насильством розуміють використання сили або погрозу, результатом якої може стати тілесне пошкодження, матеріальний та моральний збиток, позбавлення можливостей або навіть смерть. Воно може бути фізичне, вербальне або психологічне. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає насильство як «навмисне застосування фізичної сили або влади, здійснене або у вигляді загрози, направлене проти себе, проти іншої особи, групи осіб або спільноти, результатом якого є (або є висока вірогідність цього) тілесні ушкодження, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збиток».1 Це визначення підкреслює навмисність та розширює поняття, додаючи до нього дії, що виникли внаслідок відношень з владою.
Насильство у світі
Кожного року більш ніж 1,6 мільйона людей у всьому світі втрачають життя у зв’язку з насильством. На кожну особу, яка вмирає в результаті насильства, припадає багато інших людей, які отримали ушкодження та страждають через велику кількість різних фізичних, сексуальних, репродуктивних та розумових проблем зі здоров’ям. Насильство кладе тяжку ношу на національну економіку в секторах охорони здоров’я, правопорядку та зниження продуктивності праці.
Залякування
Однією з форм міжособового насильства є залякування. Залякування — це форма насильства, що травмує молодь, але дуже часто вона навіть не вважається проявом насильства. Залякування проявляється в агресивній поведінці, що повторюється, з наміром скривдити іншу особу. Воно може бути фізичним, психологічним або у вигляді вербальної агресії. Залякування може відбуватися будь-де під час людської взаємодії: у школі, на роботі або в іншому громадському місці. Залякування може бути прямим, при зіткненні обличчям до обличчя, або непрямим, наприклад, розповсюдження через Інтернет пліток та образ. Хоча й важко отримати чітку статистику, дослідження показує, що залякування — це наростаюча проблема. Часто жертви не наважуються розповісти про це, і тому надзвичайно важко виявити такі прояви і підтримати жертв залякування.
Чи законні тілесні покарання?
Тілесні покарання — найбільш поширена форма насильства проти дітей, яка є порушенням їх прав людини. У минулому деякі доводили, що ляпанець є нешкідливою формою покарання, батьківським способом виховання, при цьому інші вважали, що це жорстока форма фізичного покарання. Кампанія Ради Європи «Підніміть руку проти ляпанця» спровокувала серйозні дебати у країнах – членах ЄС і змусила дотримуватися прав людини і виступити проти такої практики.
Гендерне насильство
Гендерне насильство — одна з найбільш розповсюджених форм насильства. Воно присутнє у кожному суспільстві, а його наслідки віртуально впливають на все людство. За ствердженням ЮНФПА, гендерне насильство «не тільки відображує, а й збільшує нерівність між чоловіками і жінками, порушує здоров’я, честь, безпеку і самостійність його жертв. Воно охоплює велику кількість порушень прав людини, в тому числі розпусні дії стосовно дітей, зґвалтування, домашнє насильство, сексуальні образи та переслідування, торгівлю жінками та дівчатками, деякі небезпечні традиції. Будь-яке з цих знущань може залишити глибокі психологічні травми та нашкодити загальному здоров’ю жінки або дівчинки, її репродуктивному та сексуальному здоров’ю, а у деяких випадках навіть призвести до летального кінця».
Мирне співіснування, безпека та права людини
Війна і насильство неминуче ведуть до невизнання прав людини. Будування культури прав людини — це передумова для досягнення миру. Стабільний, довготривалий мир та безпека можуть бути отримані тільки тоді, коли всі права людини будуть реалізовані. Будування та забезпечення культури миру — це спільний виклик для усього людства.
Що таке мирне співіснування?
Культура миру буде досягнена, коли громадяни світу зрозуміють глобальні проблеми, матимуть навички для вирішення конфліктів та ненасильницької боротьби за справедливість, жити за міжнародними стандартами прав людини та рівності, поважати культурну різноманітність, цінити Землю та один одного. Таке знання може бути отримано лише у результаті систематичної освіти миру.
Куди звернутися за допомогою?
Якщо ви зіштовхнулися з насильством, звертайтеся на Національну «гарячу лінію» за інформаційною, психологічною та правовою консультацією – 0 800 500 335 (безоплатно зі стаціонарних та мобільних телефонів) або 116 123 (безоплатно з мобільних телефонів).
В Україні за телефонним номером 15–47 цілодобово та безоплатно діє «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
За номером 116-111 з мобільного або 0 800 500 225 діє «гаряча лінія» з питань захисту прав дітей.
Чат-бот #ДійПротиНасильства (месенджер Telegram)
У Кременчуці:
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства за ознакою статі – 097-643-29-68.
Департамент у справах сімей та дітей Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області – м. Кременчук, площа Перемоги, 2, кабінет 114; тел. (05366) 3-61-67 або 098-839-11-61.
Кременчуцький міський центр соціальних служб – м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 15/4; тел. (0536) 75-85-65 або 096-728-42-08.
Служба у справах дітей Автозаводсько районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області – м. Кременчук, просп. Л. Толстого, 38; тел. 096-313-34-66.
Служба у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області – м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 90; тел. (05366)6-21-46 або 067-531-86-02.
Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, 54; тел. (0536) 75-75-20.НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ! Від насильства може постраждати кожен!