КНМП "ЦПМСД №1" м. Кременчука

Комунальне некомерційне медичне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" міста Кременчука

надає первинну медичну допомогу населенню міста Кременчука та Потоківського Старостинського округу (села Потоки, Мала Кохнівка, Придніпрянське, Соснівка).

Щеплення: варто чи ні?

Завідуюча амбулаторії ЗПМС №5

Валентина Олексіївна Стеценко

Сьогодні вакцинація стала жертвою власної популярності. Кампанія імунізації з метою зменшити захворюваність серед дітей, викликала у населення як самозаспокоєння, так і скептицизм щодо вакцин.

Саме тому, багато хто вважає щеплення дитині злочином. Інші ж впевнено стверджують: якщо не зробити, то малеча захворіє. Кожна з цих позицій має право на існування. Було б неправильно вважати щеплення абсолютним злом, не розбираючись в законах епідеміології. Проте, так само нерозважливо не враховувати індивідуальні особливості своєї дитини.

Батьки часто питають: чи є сенс робити щеплення, адже вакцинація не зменшує вірогідність «підчепити» хворобу на всі сто? Моя відповідь – так, вакцинація потрібна. Адже, у щепленої дитини хвороба протікає значно легше, а ризик ускладнень після вакцинації навіть порівняти не можна з ризиком реальної хвороби. Щеплення – це перевірений часом потужний захист від багатьох небезпечних хвороб. У користі імунопрофілактики вже майже ніхто не сумнівається, але в той же час лише згадка про вакцинацію одразу ж асоціюється з реакціями та ускладненнями.

Слід зауважити, що за останні роки змінилось виробництво вакцин. Вдосконалені вакцини для дітей не містять великої дози антигенів і консервантів на основі ртуті. Неможливо помилитися і в дозуванні, бо багато вакцин випускають уже в шприц- дозах. Все це підвищило безпеку імунізації. Користь від щеплення – це зменшення ускладнень на третину, а смертельних випадків від хвороб – удвічі.

Щеплення – це свого роду підготовка організму дитини до зустрічі з небезпечними вірусами. Після введення дози знешкодженого або ослабленого вірусу у вакцині, організм дитини починає боротьбу і виробляє імунітет до цього захворювання. Як наслідок, зустрівшись «вживу» зі збудником хвороби шанс заразитися дуже низький. А якщо дитина і захворіє, то перенесе хворобу в легкій формі, без ускладнень.

Вакцинацію проводять з народження

«Чому так рано? Ось виповниться рік (або три і т.д.), тоді і почнемо» – стверджують батьки. Але інфекції чекати не будуть. Ніхто не зможе гарантувати, що зустріч з гепатитом В не відбудеться уже завтра, адже ніхто не застрахований від травм, хірургічних втручань, переливання крові. Кашлюк – смертельно небезпечна хвороба саме для дітей першого року життя, що раніше від нього виробляться антитіла, тим краще. А для формування імунітету після щеплення необхідний час. Добре, якщо антитіла сформуються до того, як дитина піде бавитись на вулицю. Нагадую батькам, що від деяких хвороб потрібні ще повторні щеплення через різні проміжки часу.

Дітей вакцинують від туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, коклюшу, правця, поліомієліту, кору, краснухи, паротиту та гемофільної інфекції типу В. Є спеціально розроблений календар щеплень. Кожна держава формує власну політику вакцинації. Ця політика затверджує перелік інфекцій, проти яких вакцинопрофілактика признана обов’язковою. Також, є правила, що регламентують сам процес вакцинації: вибір препарату, показання, протипоказання, умови, дози, строки та інтервали вакцинацій. Перелік інфекцій і вакцин визначається як епідеміологічною обстановкою, так і фінансовими можливостями держави та періодично переглядається.

Всі вакцини сертифіковані Всесвітньою Організацією Здоров’я і призначені для профілактики конкретного захворювання та взаємозамінні. Тобто допускаються щеплення одним препаратом (одного виробника), яку продовжують іншим препаратом (від того ж захворювання, але іншого виробника). Цього не треба боятися.

Як підготувати організм дитини до щеплення?

Спеціальних «ритуалів» немає. Проте, зазначу, що не варто давати ніяких нових продуктів, які можуть пошкодити кишкову мікрофлору та послабити імунітет.

Перш ніж зробити щеплення, лікар вивчає картку дитини, вимірює температуру і проводить загальний огляд. Також, він надасть вам форму інформованої згоди і оцінки стану дитини для проведення вакцинації. Форма заповнюється одним із батьків або опікунів.

Крім того, лікар повинен повідомити про можливі реакції на вакцину і терміни, в які вони можуть виникнути, симптоми, при яких потрібно терміново звертатись за медичною допомогою та коли необхідно зробити наступне щеплення. Обов’язково задайте лікарю перед вакцинацією усі питання щодо неї, які вас цікавлять.

Після щеплення краще близько півгодини перебувати під наглядом медперсоналу, а вдома продовжувати уважно стежити за станом малюка, змірювати температуру.

Після вакцинації у дитини протягом 2-3 днів може бути невелике підвищення температури, млявість, дратівливість. Дитина як би в легкій формі переносить інфекцію. Протягом цих днів варто залишити її вдома, дати можливість побільше полежати в ліжечку, не перегодовувати, багато поїти. Дотримання усіх правил проведення вакцинації гарантує розвиток імунітету у дитини і дозволяє уникнути поствакцинальних реакцій і ускладнень.

Щеплювати дитину чи ні, вирішують батьки. Перед тим, як зробити вибір, обов’язково зважте всі «за» і «проти». Існує досить багато фахової інформації, присвяченої даній тематиці, ознайомтесь з нею і проконсультуйтесь з лікарем.